Марія Бурмака, "Ми йдемо! Найкраще", 2004

    У ЗБІРКУ традиційних “бестів”, яких упродовж п’ятнадцяти років активного творчого життя в Марічки Бурмаки назбиралося чимало, корективи внесло саме життя.
    Реліз альбому датовано 28 грудня минулого року. Тож співачка не випадково присвятила його помаранчевій революції й дала назву пісні, котру багато хто схильний вважати гімном останніх доленосних подій. До речі, в цю версію композиції, котра свого часу була атрибутом “Нової хвилі”, внесено невеликі текстові зміни: замість “За нами гаснуть ліхтарі” тепер співаємо “І серце правдою горить”. Майже всі інші композиції збірки, як полюбляє зазначати сама виконавиця, – про любов. Дві речі з першого альбому “Ой не квітни, весно”, одна – з менш відомого “Знову люблю” (1998), а найбільше – лірики останніх років, котрої сповнені диски “Із янголом на плечі”, “МІА” та “№9”. Для тих, хто слухає диски на комп’ютері, – бонус: три відеокліпи (“Не бійся жити”, “Той, той” і “Чорні черешні”.

Львівська газета, 1.02.2005

Українська банерна мережа