Не бійся жити     (муз. і сл.: М.Бурмаки)     І коли залишилася зовсім сама,     І коли вже здається — світла нема,     Коли небо твоє на колір чужим стає,     Ти б виводила лінії знов на руці,     Впізнавала б надію в кожнім лиці,     Малювала б на склі вогонь —     І розбила б скло.     Не бійся жити — світ для того, щоб любити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти... Все для тебе,     А ти не бійся жити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти,     Світ для того, щоб любити тебе.     Ти ішла по межі,     Ти ішов по межі,     Тільки знай: ніхто тобі не чужий,     І рука у руці — назавжди твоє тепло.     І не можеш тепер лишитися там,     Де читаєш мої слова по губам,     Повертає тебе назад моя любов.     Не бійся жити — світ для того, щоб любити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти... Все для тебе,     А ти не бійся жити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти,     Світ для того, щоб любити тебе.     Ти у серці своїм — тамований стук,     Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,     Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно.     Розбивається ніч, ламається час,     Ти гасила вогонь — не згасне свіча,     І не бійся — любов тепер береже тебе.     Не бійся жити — світ для того, щоб любити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти... Все для тебе,     А ти не бійся жити,     Сонце, дощ і вітер,     Небо, зорі, квіти,     Світ для того, щоб любити тебе.