Під облачком     (лемківська українська пісня)     Під облачком явір похилений     Сидить на нім пташок примилений     Слухат, мила, як той пташок співа,     Же з любові ніч добра не бива,     Же з любові, же з любові     Ніч добра не бива.     Ци та любов є од Бога дана,     Ци то може д'яблом підшептана,     Хоч би с не хтів, то мусиш любити,     Хоч би с не хтів, про то маш терпіти,     Хоч би с не хтів, хоч би с не хтів     Про то маш терпіти     Моя мила, ти покусо єдна,     Любив я тя не рік, а і не два     Ци ми дала зілля си напити,     Не мож, мила, ніяк без тя жити     Не мож, мила, не мож, мила,     Ніяк без тя жити.     Ми ворожка давно ворожила,     Же мя звурит дівка чорнобрива     Же не буду видів за ньов світа     Аж проминут мої младі літа,     Аж проминут, аж проминут     Мої младі літа.     Під облачком явір зеленіє,     Посмотр мила, як той вітер віє,     Може вирве єго з коріннями.     Мила моя, што то буде з нами,     Мила моя, мила моя,     Што то буде з нами