Забудь     (муз. і сл.: М.Бурмака)     Що говорила тобі,     Що прочитала в очах,     Що залишилось коли     Між нами ніби зупинився час.     Немовби тільки для двох     У серці ділений стук...     Щось поміж нами було     Та прошу я одне тебе: "Забудь!"     Коли закінчиться дощ     Ми інші станемо знов     І ти не зможеш собі сказати     Це було чи не було...     Щось поміж слів і думок     У теплім дотику рук,     Коли від неба за крок...     Але скажу сама тобі: "Забудь!"     Давай не знайдемо слів -     Так буде легше обом,     Щоб не повірити в те,     Бо все і так здаватиметься сном...     Та тільки серця мого     Частина лишиться тут.     Ти не помітиш цього,     Бо я сама скажу тобі: "Забудь!"     Але я знаю колись одна,     Серед дощу чи біля вікна     Буду чекати, бо знаю -     Це моя вина...     Я не боюся, що серця стук     Тобі розкаже, що я не йшла -     Я залишилась, була я тут і не забула,     Коли сказала тобі: "Забудь!"