|
Нехай (муз. і сл.: М.Бурмака) Я чекатиму тисячу лiт, я вiки пересиплю в пiски, за роки рахуватиму днi, обриватиму їх пелюстки. Вiд вiкна до вiкна я ходжу задля тебе i тiльки тобi. Я уже перейшла ту межу, за якою i радiсть i бiль. Нехай тобi насниться знов i знов i нiжний подих - лагiдний туман, нехай душа залишиться зi мною, твоя душа - моя! Я писати почну тобi лист, буде це найнiжнiший з листiв. Обертається вiчностi вiсь, за тобою iде моя тiнь. Я в слова зашифрую любов - не слова, а мовчання одне. Я затримаю дихання, бо ти затримаєш дихання десь. Приспiв: Нехай тобi насниться знов i знов i нiжний подих - лагiдний туман, нехай душа залишиться зi мною, твоя душа - моя! На касетi - одне "вiдпусти", так благає когось "Океан", тiльки серце далеко летить - вiдпустила його я сама. Тiльки вариться кава як нiч - у вогонь обертається лiд. За роки рахуватиму днi - я чекатиму тисячу лiт. Приспiв: Нехай тобi насниться знов i знов i нiжний подих - лагiдний туман, нехай душа залишиться зi мною, твоя душа - моя! |