|
Той той (муз. і сл.: М.Бурмака) Той, той, хто зі мною, Зупини, заспокой. Та шепоче дощ: "Відпусти його". Хай, хай, відлітає, Він летить – ти відпускай, Та шепоче ніч: "Залишись із ним…" Знову повернеться, так несподівано, Тінню обернеться, ніби опівночі, Тихо торкнеться він рукою до щоки, А я знаю це тепло, Знаю по дотику, я не забула смак, Згадую досі ще необережно так, Як тамувала біль, ніби ішла по склу, Та все… все одно люблю… Той, той, хто зі мною Зупини, заспокой, Та шепоче дощ: "Відпусти його". Хай, хай, відлітає, Він летить – ти відпускай. Та шепоче ніч: "Залишись із ним…". Наполовину ніч - наполовину день, Я не казала: "ні", я не шукала десь, Я тільки деколи слухала як росте трава Між міський асфальт… Тане хвилинами, схоже на містику Білим по білому ніби написане, Те розуміння снів, що берегло мене, Тому я кажу одне… Той, той, хто зі мною Зупини, заспокой, Та шепоче дощ: "Відпусти його". Хай, хай, відлітає, Він летить – ти відпускай. Та шепоче ніч: "Залишись із ним…" |