|
Я люблю твої кроки (муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська) Я люблю твої кроки у тихих садах Де троянди густі, мов туман біля вікон Молодесенький місяць і срібний наш дах І неторканий смуток один в них великий Може це все приснилось комусь і колись Тих садів нереальний причаєний подих, Ти забутий навіки, ти рідний наскрізь, Я люблю твої кроки у тиші по сходах Ті троянди чекають давно не тебе Хто там знає, що їм може й сто навіть років Я люблю твої кроки ніколи й ніде Я люблю твої кроки, люблю твої кроки. Я люблю твої кроки нізвідки вночі В тих садах, де немає ні саду, ні дому, Але є ще ті сходи і є ті ключі, Лиш дверей не відчинить ніхто і ніколи |