Південного вітру обличчя     (муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська)     Ти любиш цю землю зігріту     І сонце, що тихо встає.     Обличчя південного вітру     Так схоже мені на твоє.     В якому, не знаю, столітті     Був завжди, був скрізь і ніде,     Південного вітру обличчя     Крізь ніч я побачу і день.     Не знаю, зустрінемось де ми,     Чи в пам'яті літа згорим,     Назустріч лиш вітер південний,     Блукає він шляхом моїм.     І хто він, цей вітер, і звідки?     Куди за собою він зве?     В обличчі південного вітру     Впізнаю я тільки тебе.     Цей вітер такий старовинний     З далеких-далеких країн,     Шепоче молитви руїнам,     Щоб встали вони із руїн.     І я на шляху того вітру     Іду і згораю в вогні.     Обернешся ти непомітно,     Щоб глянути в очі мені     Ти любиш цю землю зігріту     І сонце, що тихо встає     Обличчя південного вітру     Так схоже мені на твоє     В якому, не знаю, столітті     Був завжди, був скрізь і ніде,     Південного вітру обличчя     Крізь ніч я побачу і день.     В якому, не знаю, столітті     Був завжди, був скрізь і ніде,     Південного вітру обличчя     Крізь ніч я побачу і день.