Із янголом на плечі     (муз.: М.Бурмака, сл.: І.Малкович)     Краєм свiту уночi     при господнiй при свiчi     хтось бреде собi самотньо     iз янголом на плечi.     Йде вперед в невороття,     йде лiлейно як дитя,     i штовхає його в спину     сiрий маятник життя.     Щоб не вештавсь уночi     при господнiй при свiчi,     щоб по свiтi не тинявся     iз янголом на плечi,     вiє вiтер вировий,     вiє вiтер моровий,     маятник все дужче бухка,     стогне янгол ледь живий.     Краєм свiту уночi     при господнiй при свiчi     хтось бреде собi самотньо     iз янголом на плечi.     Вiн iде, iде, хоча     вже й не дихає свiча,     лиш уста дрижать гарячi -     янголе, не впадь з плеча.