Тихо цокає годинник     (муз. і сл.: М.Бурмака)     Тихо цокає годинник,     між минулим і майбутнім на межі     На шляху моїм порожнім     Випадкові подорожні дві душі     Хай дитинство вже далеко,     Повертаються лелеки, як колись,     Зорі з містом розминулись,     А вночі перегукнулись, і зійшлись     На півкроку ближчає зима,     вже не відпускає,     На півслові віднаходжу смак,     що його знаю...     Ніч осіння наступає,     Гілку місяць колисає,     стука в раму...     Засипа дорогу листям,     Засинає моє місто.     Надобраніч ...