Я люблю твої кроки     (муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська)     Я люблю твої кроки у темних садах     Де троянди густі, мов туман біля вікон     Молодесенький місяць і срібний наш дах     І неторканий смуток родинних реліквій.     Може це все приснилось комусь і колись     Тих садів нереальних причаєний подих,     Ти забутий навіки, ти рідний наскрізь,     Я люблю твої кроки у тиші по сходах.     Ці троянди чекають давно не тебе     Хто там знає, що їм може й сто навіть років     Я люблю твої кроки ніколи й ніде,     Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.     Я люблю твої кроки нізвідки вночі     В тих садах, де немає ні саду, ні дому,     Але є ще ті сходи і є ті ключі,     Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.