Ой, вербо, вербо     (народна)     Ой, вербо, вербо, де ти росла,     що твоє листячко вода знесла?     Ой, знесла, знесла тиха вода,     а я молода, як ягода.     А я молода, як ягода,     не iду замiж за рiк, за два.     А iду замiж аж п'ятого     за того п'яницю проклятого.     Ой кажуть люди, що вiн не п'є,     а вiн щодня з корчми iде.     А я молода - проти нього,     несу таляра золотого.     Несу таляра золотого -     викупить коня вороного.     Не раз, не два я викупляла -     крiзь вiконечко утiкала.     В темнiм садочку ночувала,     рiзних пташечок наслухала.     Соловей каже - тьох-тьох, тьох-тьох -     сипляться сльози, як той горох.     А зозуленька - ку-ку, ку-ку -     нащо я терплю таку муку...     Ой, вербо, вербо, де ти росла,     що твоє листячко вода знесла?