На городі верба рясна     (народна)     На вгородi верба рясна,     на вгородi верба рясна,     там стояла дiвка красна.     Вона красна, ще й вродлива,     вона красна, ще й вродлива,     в неї доля нещаслива.     В неї доля нещаслива,     в неї доля нещаслива -     нема того, що любила.     Ой, немає та й не буде,     ой, немає та й не буде -     розраяли чужi люде.     Розраяли, розлучили,     розраяли, розлучили,     Щоб ми в парi не ходили...     На вгородi верба рясна,     на вгородi верба рясна,     там стояла дiвка красна.